9-та Всесвітня конференція Міжнародної асоціації судів по правам біженців

Від української Феміди в  даному міжнародному форумі взяли участь суддя Вищого адміністративного суду України Мироненко О.В. та суддя Закарпатського  окружного  адміністративного  суду Плеханова З.Б.

В Конференції взяли участь представники органів юстиції та судочинства всіх континентів світу. Відкрив Конференцію її голова - Президент Міжнародної асоціації суддів по правам біженців Себастьян де Грут, який звернувся до учасників з вітальною промовою. Також з вітальними промовами  виступили: старший суддя та Голова Верховного Суду Словенії  Бранко Маслеса, Міністр юстиції Словенії Алеш Залар.

Основна  тема Конференції – це принципи процесуальних гарантій   в законодавстві та  судочинстві різних країн  стосовно питань  біженців,  міграційних процесів, притулку, видворення, права на правову допомогу та інші пов’язані з цим проблеми.

Лейтомотивом  у здійсненні судочинства в європейських країнах  в даному напрямку  є дотримання норм та принципів Конвенції  про  статус біженців 1951 року, на реалізацію чого норми Конвенції  імплементовані   в законодавство всіх європейських країн, які є учасниками –членами Конвенції. 

Хоча Україна також підписала Конвенцію  про статус біженців та приєдналася до неї у 2002 році, і  українське законодавство по питанням біженців останнім часом також набуває європейських стандартів, зокрема, йдеться мова про  прийняття нового Закону України  «Про біженців та осіб, які потребують додаткового  або тимчасового захисту», (набув чинності 04.08.2011 року), а також прийняття Закону України «Про правовий  статус  іноземців та осіб без громадянства» (набуде  чинності 25.12.2011 року), однак  на відміну  від багатьох  європейських країн , учасники  яких виступали на Конференції, в українському законодавстві не всі положення конвенційних статей  законодавчо закріплені та реалізовані  ефективним способом з  механізмом їх втілення, що також відмітили  і інші учасники  конференції. 

Зокрема, це стосується безоплатної правової допомоги для  іноземних громадян , яка на даний  час  не є доступною  в Україні, оскільки  хоча  і розроблений відповідний Закон, однак на даному етапі він не діє і немає дієвого механізму втілення  його  у життя на відміну  від  європейських країн , де це питання давно  вирішено,  оскільки реалізацію надання такої допомоги  бере на себе держава з повним фінансуванням   в особі  або  судових органів , або органів юстиції ,як це зроблено у Словенії.

Аналогічно  вирішено  у європейських країнах питання перекладачів, де  вони органами юстиції  або судовими органами відразу залучаються до  справ   іноземних громадян вже на етапі  перетину кордону. 

Слід зазначити, що представники африканських країн у своїх доповідях  на конференції зазначили, що  в даних питаннях вони також дотримуються відповідних міжнародних стандартів, зокрема, рішень та практики Африканського суду з прав людини., а також Конвенції 1974 року  про біженців у Африці. Також вони вказали, що на африканському континенті  питання біженців також актуальні   і болючі, оскільки рівень життя є вкрай низьким , багато людей існують  на 1 долар  в день . Це стосується таких країн  як Ефіопія, Судан , Сомалі, де ситуація постійно погіршується. 

Представниками української делегації  до  виступаючих було дано запитання по проблемі ідентифікації недокументованих осіб, зокрема, громадян Сомалі, які останніми роками  для потрапляння до країн Західної Європи  незаконним шляхом перетинають  державний кордон України  та  у яких відсутні будь-які документи, які би встановлювали їх особи. У відповідь учасники європейських країн, і зокрема Словенії, зазначили ,що дане питання  є також актуальним  і для них, яке представники міграційних служб та судді вирішують в залежності від конкретної ситуації з дотриманням міжнародних норм та з урахуванням ситуації у країні  громадянської належності. 

Слід зауважити, що серед країн Східної Європи, українське законодавство та судочинство по питанням біженців є найбільш прогресивним   в порівнянні з російським та молдавським, представники  делегацій  яких також були присутні на міжнародній конференції, та  які  не мають спеціалізованої адмінюстиції. Суддя Верховного суду Молдови  Кобаняну А., яка була учасником конференції, входить  у робочу групу з  підготовки Кодексу адмінсудочинства Молдови  із зацікавленістю прийняла до уваги  як інформацію представників європейських країн так  і  досвід  українського адмінсудочинства  та  відповідного законодавства  в  питаннях біженців. 

Про проблеми в питаннях біженців, їх вирішення, а також про особливості відповідного законодавства та судочинства на конференції висловилися суддя Федерального Суду Австралії Ентоні Норт, віце-президент Трибуналу з питань імміграції та захисту Нової Зеландії  та член Спеціальної комісії по імміграційним скаргам Великобританії Аллан Меккі, голова Адміністративного Суду Сеулу  у Южній Кореї Бьенг Хьюн Чо, суддя Федерального Суду  Канади Расел Зін, Голова Національного  суду з прав біженців Франції Мартин Дені-Лінтон та багато інших представників  іноземних  органів юстиції та судочинства. 

Роблячи висновок з почутого на даному міжнародному форумі по питанням пов’язаним з проблемами біженців, слід зауважити, що  оскільки Україна є учасником міжнародних договорів, то вона взяла на себе зобов’язання дотримуватися  відповідних  принципів  та норм, у зв’язку з чим їх імплементація повинна бути більш динамічною та дієвою, для  чого повинні бути розроблені всі механізми їх реалізації  як  для здійснення  своїх функцій органами виконавчої  влади, так  і  для функціонування  судочинства ( це питання  щодо прийняття  відповідних підзаконних актів  та фінансування державою всіх  відповідних програм ). Оскільки  всі питання пов’язані з іноземними громадянами   та особами без громадянства , в тому числі  і біженцями,  на даному етапі  стали більш актуальні  та потребують  детального опрацювання, то для більш ефективного їх вирішення  в  адміністративному судочинстві  слід замислитись  над  спеціалізацією з даної категорії  справ та  внесенням змін до Кодексу адмінсудочинства глави про особливості  розгляду  даної категорії справ. 

Суддя Закарпатського

окружного адміністративного  суду           Плеханова З.Б.