В Ужгороді відбулося засідання круглого столу «Свобода мирних зібрань. Європейські принципи та українська практика»

6 червня 2012 року голова Закарпатського окружного адміністративного суду Андрійцьо В.Д. прийняв участь у засіданні круглого столу «Свобода мирних зібрань. Європейські принципи та українська практика» в м. Ужгороді.

Засідання круглого столу покликане розпочати діалог між органами влади та громадянським суспільством України щодо такої важливої теми, як фундаментальну право громадян на мирні зібрання. Про дотримання права громадян на мирні зібрання сьогодні говорять не лише правозахисники, преса та представники громадськості в Україні, а й такі міжнародні структури як Парламентська Асамблея Ради Європи та Європейський Союз.

Мета круглого столу – обговорити ситуацію зі свободою мирних зібрань в Україні, роль у забезпеченні права на мирні зібрання та громадського порядку органів внутрішніх справ, судів, місцевих органів влади, дотримання в Україні міжнародних та європейських принципів свободи зібрань.

Під час проведення круглого столу учасниками було обговорено принципи свободи зібрань, судові заборони мирних зібрань, дії органів внутрішніх справ під час мирних зібрань та особливості українського законодавства про свободу мирних зібрань і проект закону «Про свободу мирних зібрань».

Голова Закарпатського окружного адміністративного суду Андрійцьо В.Д. виступив з промовою, в якій зазначив, що мирні зібрання є формою реалізації установчої влади народу. Надзвичайна важливість права на мирні зібрання зумовила конституційну норму про те, що це право може бути обмежене лише у судовому порядку. Такий підхід закріплено у чинній Конституції України 1996 року.

Положення статті 39 Конституції України передбачають, що громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування (ч. 1).

Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку – з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей (ч.2).

Зокрема, стаття 182 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначає особливості провадження у справах за адміністративними позовами суб’єктів владних повноважень про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання. Так, частиною першою цієї статті передбачено, що органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування негайно після одержання повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо мають право звернутися до окружного адміністративного суду за своїм місцезнаходженням із позовною заявою про заборону таких заходів чи про інше обмеження права на мирні зібрання (щодо місця чи часу їх проведення тощо).

На даний час відсутній спеціальний закон, який відповідав би міжнародним стандартам та ідеї свободи мирного зібрання, а законопроекти, які тривалий час пропонують прийняти, правники критикують як недемократичні. Чинним наразі залишається Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР» від 28.07.1988 р. № 9306-XI, який не може бути підставою для заборони демонстрацій.

Така недосконалість сучасного стану правового регулювання порядку організації і проведення мирних заходів має наслідком негативну практику правозастосування, тому законодавче врегулювання порядку організації і проведення мирних заходів сприятиме формуванню чіткої правозастосовної позиції.

У світлі викладеного постає необхідність уніфікації практики Європейського суду з прав людини з питань права на мирні зібрання, збори, мітинги, походи та демонстрації з необхідними роз’ясненнями для забезпечення належного відправлення правосуддя у даній категорії справ.