Суд захистив право жителів села на безпечні умови проживання

Закарпатський окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував  рішення Жденіївської селищної ради Закарпатської області про надання дозволу для розширення меж земельної ділянки існуючого кладовища.

Позивач,  якого підтримали односельці, вважає,  що при прийнятті вказаного рішення селищною радою порушено норми земельного законодавства, норми санітарно гігієнічних вимог щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах,  порядок прийняття органами місцевого самоврядування рішень нормативного характеру. 

Також він впевнений, що зазначені порушення при прийнятті рішення про розширення існуючого кладовища несуть небезпеку для життя і здоров'я особисто йому, його сім'ї, а також всім мешканцям урочища.

Суд зазначив, що відповідно до Закону  України «Про поховання та похоронну справу» виконавчі органи сільських, селищних, міських рад забезпечують планування та впорядкування території місць поховання згідно з генеральними планами забудови відповідних населених пунктів та іншої  містобудівної документації з дотриманням обов'язкових містобудівних, екологічних та санітарно - гігієнічних вимог.

Суд встановив, що генеральний план смт. Жденієво, наданий суду, не передбачає розширення меж земельної ділянки існуючого кладовища.

Також суд зауважив, що відповідачем порушено право позивача та жителів села на санітарну безпеку, оскільки вибране місце під кладовище не відповідає вимогам Державних санітарних правил та норм, що підтверджує негативний висновок відділу містобудування, архітектури та цивільного захисту Воловецької  районної державної адміністрації. У ньому зазначено про невідповідність земельної ділянки в урочищі «Голиця» смт. Жденієво нормам  «Гігієнічних вимог щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України» та Державних санітарних правил для розміщення кладовища, так як таке розміщено на відстані 71,0 м ( при передбачених 300 м) вверх по схилу від житлових будинків.

У зв’язку з вищенаведеним суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

З  текстом зазначеного рішення можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень, справа № 260/1398/19.